Доигрался хрен на скрипке








Полезное нынче время, поучительное. Особенно насчет заповеди: «Не сотвори себе кумира». Вот не выступал бы Ющенко по телевизору, так бы мы и думали, что он – «руки, которые не крали», «мозги, которые думали» и даже « 14pt; FONT-FAMILY: Arial; mso-ansi-language: UK»взірець моральності». А стал выступать – и сразу все понятно. Человек врет сейчас, врал на Майдане и будет врать в дальнейшем. И его слабость может со временем обернуться для страны большой кровью и большой бедой. Потому что эта слабость стала плацдармом не только для воровитых «любих друзів», но и для тех персонажей фильма «Загроза» (того самого, с черепами), который «Наша Украина» так активно крутила перед парламентскими выборами. Интересно, кстати, было бы его сейчас по УТ-1 показать, накануне создания оранжево-писсуарной коалиции. Или этот фильм уже под запретом?







Он то плакал, то смеялся, то щетинился как еж,

Он над нами издевался, ну сумасшедший, что возьмешь?

В. Высоцкий




Ющенковские выступления на ТВ, особенно пятничное, вместо очередной серии «Не родись красивой» — это просто находка, реальный креатифф его аппарата. Вериванна, вы бы его лучше вообще никуда не выпускали. Потому что смесь лживости и беспомощности – тошнотворна. Потому что врать на всю страну, что не имеешь отношения к действиям «Нашей Украины» — просто нелепо, а сокрушаться о том, сколько времени потеряно – подло. Потому что всем известно, по чьей именно вине это время потеряно. И всем понятно, чем это безвластие на фоне галопирующей коррупции может кончиться. И все это на фоне мелочной, жлобской драки за должности. Виктор Андреевич, да зачем вам эти должности? Чтобы посадить на них очередных мелких жуликов с особо-опасными последствиями, вроде Ивченко? У вас ведь нет команды не то, что профессионалов, а даже просто честных людей. Что не «друзь», то персонаж из «12-ти стульев». И если в стране нашлась сила, готовая взять на себя ответственность, готовая разгрести дерьмо за вашими «друзями» и тем самым спасти вашу президентскую задницу от возможного майданного самосуда – то хотя бы инстинкт самосохранения должен был бы подсказать вам дать этой силе всю полноту власти. А не пытаться ее стреножить на старте и опорочить. Я уж не говорю о том, что эта сила, в отличие от всех ваших «недотыкомок» имеет волю, ум и реальную поддержку народа, что немаловажно в период кризиса. А не только 20 штыков в парламенте и отрицательную харизму. Или способность господина Ивченко быстро нагадить и еще более быстро смысться под зонтик депутатской неприкосновенности. Впрочем, наличие кризиса из Безрадичей не видно.




Ушел в свисток «внедряя в жизнь у вэй»




В хорошо налаженных управленческих механизмах высшее должностное лицо вполне может практиковать «у вэй» (недеяние), наблюдая с высоты ангелов четкую работу отлаженного механизма и лишь в случае нарушения гармонии подправлять сбившиеся с ритма маятники. Однако, как известно, наша Поднебесная лишь формируется и потому нужно просто пахать. Но Ющенко снится иной сон. Ему снится, что он судья на футбольном матче всеукраинского мундиаля и он радостно свистит в свой свисток.

«Если мы говорим о роли и месте Президента в этом вопросе, я бы его сравнил с таким случаем: есть один вариант – конституционный, который по футбольной тематике можно прокомментировать таким образом – есть судья, у которого есть свисток – и это его единственное право. Это уникальное право, но это – единственное право», – сказал В. Ющенко, отвечая на вопрос о переговорах по созданию парламентской коалиции. Из этой сентенции родился следующий коан: «Что же есть свисток Президента?» Впрочем, долго над этим размышлять не пришлось, так как Ющенко внезапно резко окрысился на попытки внести в список коалиционного раздела СБУ, ГПУ и МИД. Надо полагать, это и есть тот самый волшебный свисток Президента Ющенко. Ну, о том, как свистит и пищит ГПУ рассказывать уже никому не нужно. Более коррумпированной, непрофессиональной и преступной государственной структуры в Украине пожалуй не найдешь. А кадровые изменения в этом «свистке» Президента в очередной раз показывают нежелание Юшенко что-либо изменять вообще. То есть, изменений никаких. Те же проститутки, что обслуживали Кучму и херили расследование всех резонансных дел, сейчас обслуживают Ющенко и окончательно хоронят эти же дела. Идеалы Майдана во плоти.

Еще одна президентова «свистулька» — СБУ. Скоро год пройдет после того как Ющенко назначил на эту должность Игоря Дрижчаного. За это время благополучно просвистели «РосУкрЭнерго», узбеков, очередные прослушки, крымские события и много всего разного. Наиболее серьезными делами «службы» за это время была травля своих бывших коллег и подгавкивание генпрокурорской сволочи. Что, кстати, в полной мере оценено Президентом, собирающимся повесить генеральские погоны двум актвиным эсдековским пособникам, Похилько и Герасимовичу, в свое время активно чистившим СБУ от «оранжевой сволочи», а ныне подвизающимся на ниве контрабанды. За какие успехи? Может быть за «дело гражданина Б.»? Которого на прошлой неделе задержало СБУ за организацию конвертационного центра и контрабанду драгоценных камней? И у которого почему-то оказался паспорт генерала Пукача и членский билет БЮТ. Не исключено, что следующим этапом этой незамысловатой двух-ходовочки будет сюжет на ТВ о портрете Юлии Тимошенко из драгоценных камней, который был найден в офисе злоумышленника. Гражданин Б. – это часом не Боровко? Вторично-используемый? Чтой-то в воздухе отчетливо запахло серой, неужто Сацюк вернулся? Методы знакомые такие. Да и контрабанда драгоценных камней, как известно, всегда было прерогативой ГУР МО. И, главное, что «очередная победа» СБУ свершилась как всегда вовремя – в период агонии коалиционных переговоров. Может еще и диоксинчик в офисе найдут? Чтобы вскрыть очередной зловещий «заговор» БЮТ против Президента? Вторым ходом в этой двух-ходовочке был выброс компромата на Бессмертного. Видимо, чтоб не очень-то с БЮТ заигрывал. Намекнули ласково, что заигрывать нужно с теми, кто аккурат в момент пятничного выступления Ющенко отплывал на увеселительную прогулку с Днеровской набережной на теплоходе «Богдан Хмельницкий». И кто посмеет сказать, что на этом теплоходе шли не «консультации» ПР и НУ, а шла подготовка реального заговора «донов» с «друзями», которые вдруг поняли, что уже давно пора дружить не с хоруживским мечатетелем, а с реальным Ринатом?

Создается впечатление, что Ющенко, по непонятной причине панически боясь Тимошенко, не видит реальной опасности, нависшей над ним. Опасности политического небытия, в которое его толкает негласный союз части «Нашей Украины» и «донов». 20 «независимых штыков» Порошенко – это только видимая часть айсберга, это то предательство, котого уже не стесняются. Но ведь есть и невидимая часть, в которой уже все поделено, и в которой нет места никакому судье со свистком. И есть другая, вполне реальная опасность – опасность быть уничтоженным новым Майданом, к которому это предательство приведет.




Станислав Речинский, «ОРД»




Приложения:




1. (інет-адреса: www/diletant.com.ua/forum/) закликаємо всих людей доброї волі об’єднатися за для збереження України, за для майбутнього наших дітей.

Всі на Майдан-2006!










2. Звернення учасників подій Помаранчевої революції

Президенту УКРАЇНИ
Ющенку В.А.
Голові Ради Партії «НСНУ»
Безсмертному Р. П.
Голові Виконавчого Комітету
Партії «НСНУ»
Катеринчуку М.Д.

Звернення

Ми, громадяни України – учасники подій Помаранчевої революції, усвідомлюючи небезпеку зради деяких представників політичних сил, які спекулюючи на цінностях Майдану, підмінюють національні інтереси особистими, звертаємося до Вас за роз‘яснення дій керівництва Нашої України.
Ви покликали нас на Майдан для того, щоб захистити честь та гідність нації і не дати ствердитися беззаконню. Ми підтримали Вас у Ваших прагненнях, стійко витримуючи труднощі і мужньо зустрічаючі небезпеку. Ми вибороли своє право чесно обирати владу в України і довірили Вам наші долі та надії.
Ми не програвали виборів. Ми не зраджували ідеалів Майдану. Ми з честю відстояли свої переконання і шляхетно передали владу тим, кого Ви визнали достойними.
Не наша провина, що недолугі політики отримали поразку на виборах до Верховної Ради.
Більшість з нас відмовилися від діяльності у владних структурах і повернулися до своїх звичайних занять, але це не означає, що нам стало байдуже те, що відбувається в державі.
Феномен Майдану довів, що наша нація «переросла» існуючу владу.
Майдан об’єднав людей різних національностей, мов, походження, віросповідання та переконань, навколо національного інтересу. Кожен з нас, від Луганська до Львова, від Чернігова до Криму, бачить і відчуває його по-різному, але знає свою відповідальність за майбутнє своєї країни.
Майдан – це не тільки кінець попереднього режиму, й початок нової ери розвитку країни.
Ми були і є проти покарань тих, чия провина не доведена. Але ми не розуміємо, чому ті, кого ви називали бандитами, сидять не у тюрмах, а з вами за столом переговорів.
Народ, котрий все це бачить, перестає розуміти, що саме в результаті ми відстояли? Яких результатів роботи можна очікувати від депутатів, які у своїх передвиборчих Програмах обіцяли світле майбутнє та гарантії соціального захисту для всіх і кожного, а зараз замість виконання цих обіцянок б’ються за портфелі заради своїх амбіцій.
Люди хочуть почути від Вас: хто винен у створеній ситуації, який з неї вихід? Як, нарешті, змусити народних обранців слугувати народу і державі?
Може комусь з них заважають працювати занадто комфортні умови праці в приміщенні Верховній Ради та необґрунтовані відпустки (і все це – за рахунок виборців)?
Невже нам було потрібно показово посадити на палю кого-небудь з депутатів, щоб вони стали прислухатися до виборців?
Чи не варто використати метод Ватикану для створення коаліції, та, як в давній Греції, – скористатися досвідом публічного жеребкування для внутрішньо-коаліційного розподілу урядових посад?
Наша земля рясно полита кров’ю наших предків, і за неї всі ми несемо відповідальність перед нашими нащадками. Ми були на Майдані і вже знаємо як можна впливати на владу. Нам є що захищати.
Люди, відстоюючи свої переконання, обирали тих, кого вважали за потрібне обрати. Вибори 2006 року визнані демократичними у Світі. Вибір нації потрібно поважати. Особиста поразка деяких політиків не повинна стати поразкою нації. Це не може бути приводом до капітуляції демократичних сил.
Якщо коаліція буде підписана з Партією «Регіони України», ми вимагатимемо відмови від помаранчевої символіки та зміни назви Партії «Наша Україна» на будь-яку іншу.

З повагою,
Рада польових командирів, нагороджених пам‘ятною відзнакою «Видатному учаснику Помаранчевої революції» та відзнакою «Гвардія революції», у складі:

Баранівський Б. /Учасник мирного пікетування Адміністрації Президента/

Баранов А. /Керівник служби безпеки наметового містечка/

Бондаренко О. /Керівник служби Безпеки сцени на Майдані Незалежності/

Василюк В. /Комендант наметового містечка Майдану Незалежності, лідер громадського руху «Гвардія Революції»/

Веденський Є. /Керівник підрозділу Служби Безпеки Майдану/

Денисюк О. /Активіст Помаранчевої революції/

Жирновий А. /Керівник підрозділу Служби Безпеки Майдану/

Красуленко С. /Керівник Служби Безпеки Майдану/

Козієв В. /Координатор наметового містечка/

Коцюруба І. /Координатор наметового містечка/

Попович І. /Координатор наметового містечка/

Сидоренко М. /Координатор наметового містечка/

Сидоренко С. /Координатор наметового містечка/

Тараненко С. /Учасник мирного пікетування Адміністрації Президента/

Тислюк В. /Координатор наметового містечка/

Тиртишний Ю. /Координатор наметового містечка/

Звернення учасників подій Помаранчевої революції, з приводу переговорів про коаліцію з партією регіонів

–––––––––––––––
Запрошуємо підписати це звернення усіх громадян України, які згодні з викладеною позицією.[b][/b]

www.silanaroda.com/forum/read.php?1,137667












3. Олександр Мороз: «Виступ Президента України Віктора Ющенка, який прозвучав минулої п’ятниці, викликає непорозуміння, особливо тому, що термінологія і тон його промови зовсім не відповідають тому, що говорив Віктор Андрійович напередодні. Крім того, ним було допущено низку неточностей, на які варто звернути увагу.

Перш за все це стосується політичної відповідальності Віктора Ющенка як почесного голови блоку “Наша Україна” і фігури, котра де-факто спрямовує переговори про створення коаліції від імені “Нашої України”. Президент на словах дистанціюється від переговорного процесу, а насправді – саме його позиція визначає дії “Нашої України” і бізнес-груп, котрі сам Віктор Андрійович уповноважив на участь в різновекторних переговорах. По іншому не буває, не можна керувати процесом і одночасно перебувати “над поєдинком”. Мимоволі напрошується аналогія з “спікеріадою” 2002 року, адже тодішній Президент так само говорив, що він не має ніякого відношення до обрання керівництва парламенту… Гадаю, тепер не той час щоби грати словами, і про безпосередню участь у коаліційних переговорах на боці ”Нашої України” замовчувати не варто.

У своєму зверненні Віктор Ющенко відмітив, що, нібито, позиція соціалістів щодо квоти на пост Голови парламенту затягувала переговори. Ці слова Президента, делікатно кажучи, не відповідають дійсності, і на наших неодноразових зустрічах Віктор Андрійович про цей аргумент не згадував. Мені здається, що на багато сильніше перешкоджали переговорному процесу непослідовні дії групи уповноважених Президентом від “Нашої України”. Нагадаю, Вікторе Андрійовичу, що вони раніше самі пропонували соціалістам в різних політичних комбінаціях то пости Прем’єр-міністра, то Голови парламенту. Якби Президент прослідкував історію питання за прес-релізами “Нашої України”, він легко б переконався у правдивості моїх слів і в неточності власних формулювань, при тому я не торкаюсь пропозицій, зроблених його стороною з часу президентської кампанії і згодом. Певен, якби представники від “Нашої України” не будували різноманітні комбінації, аби звинуватити інших суб’єктів переговорів у зволіканні чи зриві процесу створення коаліції, а відразу заявили, що мають твердий намір створювати коаліцію з Партією Регіонів, переговорний процес спростився.

І ще. Віктор Андрійович чомусь розкритикував мою пропозицію про розподіл за квотним принципом ключових державних постів, між іншим – по тому ж принципу, по якому запропонувала ділити посади керівників Верховної Ради і уряду “Наша Україна”. Мені безумовно імпонують слова Президента, що керівники відомств повинні підбиратись за професійною ознакою, а не за партійними квотами. Я пропонував розподіляти всі посади, в тому числі, так звані, губернаторські, посаду Генерального прокурора та інші за партійними квотами, саме тому, що на ці посади, як видно за останні півтора року професіонали якраз не потрапляють. Думаю, Віктор Андрійович погодиться, що партійна політична відповідальність високих державних службовців у будь-якому разі надійніша і ефективніша, аніж відповідальність, умовно кажучи, перед друзями чи бізнес-партнерами. Партія підзвітна виборцям, а перед ким звітують, скажімо, куми?

Практика призначень на всіх рівнях за останні півтора року здійснювалась за канонами попередньої влади, а не за професійними ознаками. Про це свідчить, до слова, плачевний стан справ, наприклад, у нафтогазовій сфері чи більшості секторів правоохоронної системи.

Президент висловився про необхідність дотримуватись Конституції. Теза незаперечна. Проте Конституція прямо вказує, що голови держадміністрацій призначаються за представленням коаліційного уряду. Саме тому, те що відбувається сьогодні щодо керівництва у Полтавській, Київський, Донецькій та інших областях – вже є порушенням чинної Конституції. Ні у кого немає повноважень будувати державну систему управління під одну політичну силу, котра набрала, наприклад, менше 14 відсотків на виборах. У блока “ЗаЄдУ” у 2002 році теж було 13 відсотків, але результат роботи цієї “клаптикової” придворної партії всім відомі. В решті решт, знімаючи і цю штучну перешкоду на шляху створення коаліції, ми знайшли варіант задоволення і цієї претензії “Нашої України”.

Слухаючи Віктора Андрійовича, в черговий раз переконався, що запропонований мною законопроект про політичну реформу, котрий робить неможливим узурпацію влади, був абсолютно правильним кроком. Тепер ще гостріше стоїть питання про завершення політреформи, про її другий етап, про передачу владних повноважень місцевим органам влади, реально підзвітних і підконтрольних виборцям.

Черговий раз змушений з прикрістю констатувати, що “ідеали Майдану”, які виявилися близькі народу України, ще не стали керівництвом до дії для нової влади. Більшість людей у владі досі не розуміють, що українці зуміли зібратися разом, щоби, як сказав класик: “убити в собі дракона”. Якщо влада не опам’ятається, громадяни не будуть знову покірно терпіти десять років.»






Источник: “http://ord-ua.com.ua/2006/06/19/doigralsya-hren-naskripke/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя