ОРД: СІМЕЙНИЙ підряд чи медична МАФІЯ?




Газета ХРЕЩАТИК
Газета ХРЕЩАТИК
Ця стаття мала вийти у газеті “ХРЕЩАТИК”, не склалось… Цензура чи корупція? Публікується вперше 5 червня 2008 р. (!), остання редакція від 8 жовтня 2007 р. (!)

Цензура чи корупція?

Дякувати Богу, життя навчило писати усе на диктофон…

Одного разу, я, зайшов на сайт газети “Хрещатик”, там побачив оголошення про вільні вакансії. Вирішив спробувати й надіслав електронкою резюме. Отримав відповідь, подзвонив та домовився про зустріч.

19 вересня 2007 р.:

Приїхав у редакцію, зустрівся із Зінченко (редактором відділу “Суспільство”), ознайомився з умовами роботи, мені сподобалось. Почав домовлятися про працевлаштування. Ми з редактором відділу Хрещатика домовилися про умови працевлаштування. За тими умовами, я, мав провести журналістське розслідування по Жовтневій лікарні та написати статтю, тоді Хрещатик мав узяти мене на роботу.

Той же день:

Далі ми зайшли до першого заступника редактора газети Хрещатик 24-х річного Петра Миколайовича Щербини. Зінченко нас познайомила й ми усі разом коротко обговорили тему майбутнього матеріалу. Я, одразу приступив до розслідування.

27 вересня 2007 р.:

За тиждень я розкопав тему по Жовтневі й написав статтю. Зінченко заявила її на планірці та поставила для друку у номер, але Щербина її зняв. Я, поцікавився у Щербини, чому? На, що отримав відповідь, що вибори і немає місця для мого матеріалу. Крім того Щербина сказав, що бачив мій матеріал, але ще не читав і пообіцяв обов’язково прочитати.

Наступні дні:

Майже перед кожним номером, я, нагадую за свою статтю. Уже вийшло кілька номерів, а мого матеріалу не має. Я, поговорив із кількома журналістами Хрещатика, щодо можливих причин не виходу статті. Після чого, я, зробив висновок, що можливою причиною є відсутність коментарю Кільчицької. Щоб отримати її коментар, я, факсом відправив свою статтю до Кільчицької. Але у той же день мені подзвонив Щербина й пообіцяв зробить так щоб моя стаття не вийшла. Так і вийшло – стаття не вийшла.

За пару днів до цього, я, звільнився зі старої роботи. А у той нещасний день, я, збирався написати заяву на працевлаштування до Хрещатика. Прикро: роботи немає, за матеріал ні хто не заплатив.

8 жовтня 2007 р.:

Уже вийшло сім номерів Хрещатика, а мого матеріалу там нема. Але, я, його усе-таки опублікую, ось він – цей матеріал!

Стаття-подарунок київській міській муніципальній газеті “ХРЕЩАТИК”. Петру Щербині (першому заступнику головного редактора газети “ХРЕЩАТИК”): на, безкоштовно!

СІМЕЙНИЙ підряд чи медична МАФІЯ?



Міністерство охорони здоров’я України
Міністерство охорони здоров’я України
Усі знають, що таке похід до лікаря – це витрачання грошей. Але Конституція України гарантує нам безкоштовну медицину, стаття 49: “…У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.”. А оскільки Бог християн учив ділитись, то й лікарі також вимушені ділитись: із начальниками та перевіряючими. Не багатьом але відомо, що за часів мера Омельченка, потрібний був дозвіл начальника київської медичної галузі: для успішного початку медичного бізнесу чи отримання достатнього фінансування лікарень, для самостійно вирішення питань про закупівлю ліків або медичних приладів.

Проводимо паралелі та зробимо висновки, тема: Центральна міська клінічна лікарня м. Києва (Жовтнева лікарня). Про неї вже стільки писали, що й я вирішив написати – для підсумку, ну, щоб було.

Знайомтесь, ось, “герої керівники” цієї теми:



Валерій Григорович Бідний
Валерій Григорович Бідний
Валерій Григорович Бідний – зять екс-голови Верховної ради і почесного президента Тендерної палати України Олександра Миколайовича Ткаченка (№ 8 у списку Комуністичної партії України), заступник міністра охорони здоров’я, колишній заступник колишнього голови Київської міської держадміністрації О. О. Омельченка (№ 13 у списку блоку “Наша Україна — Народна самооборона”), колишній головний лікар Центральної лікарні. Бідний Валерій десять років керував столичною медициною, тоді він був керівником Ю. О. Гайдаєва (№5 у списку Комуністичної партії України, міністр охорони здоров’я), який очолював лікарню швидкої меддопомоги.



Алла Олександрівна Пешко
Алла Олександрівна Пешко
Алла Олександрівна Пешко – завідувачка міського центру ендокринології Центральної лікарні, дружина Валерія Бідного, дочка Олександра Ткаченка, колишня виконувачка обов’язки головного лікаря Центральної лікарні.

Валентин Валерійович Бідний – колишній головний лікар Центральної лікарні, син Валерія Бідного. За часів коли батько був у замах Омельченка Київрада виділила Валентину 1,3 гектара землі заповідника “Пуща Водиця”.

Усіх їх, як ви помітили, об’єднують: родинні зв’язки, медична галузь (одна із самих най-прибуткових галузей у столиці) та “естафетна паличка” – “обов’язки” головного лікаря у Центральні лікарні.

Вступ

У часи Омельченка, громадська організація “Українське демократичне коло” провила всеукраїнське опитування. Отримані дані свідчили, що 92% опитаних вважає, що корупція та хабарництво притаманне медичним установам.

Маленький екскурс в історію лікарні

Закінчення забудови історичного центру Києва припадає на кінець ХІХ – початок ХХ століть. Центральну лікарню будували на благодійні кошти. На початку лікарня називалась Олександрівська, потім у 1922 її перейменували і вона почала носити ім’я Жовтневої революції. На початку 70-х ХХ століття розпочалася грандіозна реконструкція лікарні, що тривала майже двадцять років. Побудували кардіологічний та інфекційний центри, блок допоміжних служб, замінили всі підземні комунікації, створили нові відділення спеціалізованої меддопомоги. 1978-го розширили інфекційне відділення, відкрили відділення кардіологічної реанімації, друге ревматологічне, відділення радіоізотопної діагностики, урологічний центр, тощо. У 1991 р. Київську міську ордена Трудового Червоного Прапора клінічну лікарню №14 ім. Жовтневої революції перейменували на Київську міську клінічну лікарню №14. Слава колишньої Жовтневої гриміла не тільки в нашому місті та Україні – лікарню знав весь СРСР. В 1993 лікарня стала називатися, як Центральна міська клінічна лікарня (потрібно було на цей раз назвати імені панів Бідних). Сюди прагнули потрапити люди, які мають проблеми зі здоров’ям, з усього пострадянського простору. Зараз, Центральна лікарня існує вже 130 років (останні півтора десятка років під керівнидством Бідних) і є однією з найбільших, старих багато профільних лікарень у Києві. Територія лікувального закладу становить 20 гектарів. Лікарня є основною клінічною базою Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та об’єднує 10 клінік, в яких працюють 365 лікарів, 685 медсестер та 435 санітарок. Знаходиться у центральній частині столиці.

Сучасний стан лікарні



СІМЕЙНИЙ підряд чи медична МАФІЯ?

А ось, не давні найбільш характеризуючи повідомлення від людей (котрі подзвонили на 051 до Call-Центру київської влади) відносно Центральної лікарні:

(Друкується мовою оригіналу, без конфіденційних даних)

ЛІКАР КАРДІОЛОГІЧНОЇ РЕАНІМАЦІЇ ЖОВТНЕВОЇ ЛІКАРНІ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ЛІКУВАТИ БАБУСЮ ЗАЯВНИЦІ, ***, І ВИМАГАЄ ЗА ЦЕ ХАБАРА.

У СЕСТРИ ЗАЯВНИЦІ, *** *** СТАВСЯ НАПАД ГОСТРОГО БОЛЮ В ГОРЛІ, ЧЕРЕЗ ГОДИНУ ВОНА ВЖЕ НЕ МОГЛА РОЗМОВЛЯТИ ТА НОРМАЛЬНО ДИХАТИ. ВИКЛИКАЛИ 03, ПРИЇХАЛА БРИГАДА №17, ВІДВЕЗЛИ В ЖОВТНЕВУ ЛІКАРНЮ. ТАМ ВСТАНОВИЛИ ДІАГНОЗ “ГОСТРИЙ АБСЦЕСС”, АЛЕ ПРИЙНЯТИ ТА НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ ВІДМОВИВ ЧЕРГОВИЙ ЛІКАР ***, ТОМУ ЩО ХВОРА НЕ МАЛА КИЇВСЬКОЇ РЕЄСТРАЦІЇ. ХВОРУ НАПРАВИЛИ ДО ОБЛАСНОЇ ЛІКАРНІ, ДЕ ЇЙ ВСТАНОВИЛИ ДІАГНОЗ “ГОСТРА ФОРМА ГНОЙНОЇ АНГІНИ”, ЗАПРОПОНУВАЛИ ГОСПІТАЛІЗАЦІЮ ДО ІНФЕКЦІЙНОГО ВІДДІЛЕННЯ, ХОЧА ХВОРА МАЄ ДИТИНУ, ЯКІЙ 3 ТИЖНІ. ЗАЯВНИЦЯ СКАРЖИТЬСЯ НА ТЕ, ЩО ХВОРІЙ НЕ НАДАЛИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ В ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ, ХОЧА ВОНА МАЛА ВИСОКУ ТЕМПЕРАТУРУ ТА БУЛА У ВАЖКОМУ СТАНІ ТА НЕПРАВИЛЬНО ВСТАНОВИЛИ ДІАГНОЗ. ПРОХАННЯ РОЗІБРАТИСЯ 3 ЦІЄЮ СИТУАЦІЄЮ ТА НАДАТИ ПОЯСНЕННЯ ЗАВНИЦІ.

ЗАЯВНИЦЯ СКАРЖИТЬСЯ НА ХАЛАТНЕ ВІДНОШЕННЯ ЛІКАРЯ УРОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ (***) ДО ПАЦІЄНТІВ В ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ.

ЗАЯВНИЦЯ СКАРЖИТЬСЯ НА ПРАЦІВНИКА КИЇВСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЛІКАРНІ (ЖОВТНЕВА ЛІКАРНЯ), А САМЕ НА ЧЕРГОВОГО УРОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ, ЯКИЙ *** БІЛЯ 12-ОЇ ГОДИНИ ДНЯ ВІДМОВИВСЯ ПРИЙНЯТИ ЇЇ ЧОЛОВІКА (***). ПРОХАННЯ ВЖИТИ ЗАХОДІВ.

ЗАЯВНИЦЯ ТА ЇЇ ЧОЛОВІК — *** ІНВАЛІД 1-Ї ГРУПИ , ЛІКВІДАТОР АВАРІЇ НА ЧАЕС, ЯКИЙ ХВОРІЄ НА РОЗПОВСЮДЖЕНИЙ ПСОРІАЗ ТА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРДЦЯ ЗВЕРТАЮТЬСЯ 3 ПРОХАННЯМ ПРО ДОПОМОГУ. У ШКІРЯНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНОМУ ДИСПАНСЕРІ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНІ БУЛО ДАНО НАПРАВЛЕННЯ НА ЛІКУВАННЯ У ЖОВТНЕВУ МІСЬКУ ЛІКАРНЮ ПО ВУЛ ШОВКОВИЧНА, 39/1. ЗАЯВНИЦЯ *** ДОМОВИЛАСЯ ПРО ПРИВЕЗЕННЯ ХВОРОГО 3 ЗАВІДУЮЧИМ ШКІРЯНОГО ВІДДІЛЕННЯ. СЬОГОДНІ ЗАЯВНИЦЯ ВИКЛИКАЛА СЛУЖБУ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА ПРИВЕЗЛА ЧОЛОВІКА ДО ЛІКАРНІ, АЛЕ ІЗ-ЗА ВІДСУТНОСТІ ЗАВІДУЮЧОГО НА ТІЙ ПІДСТАВІ, ЩО В ХВОРОГО Є СУПУТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (ХВОРОБА СЕРЦЯ) В ПРИЙОМІ ДО ЛІКАРНІ БУЛО ВІДМОВЛЕНО. ЗАЯВНИЦЯ У РОЗПАЧІ, ВЕЗТИ ХВОРОГО ЧОЛОВІКА В ІНШУ ЛІКАРНЮ НЕМОЖНА, ВІН ЗНАХОДИТЬСЯ У ВАЖКОМУ СТАНІ. ПРОХАННЯ ДОПОМОГТИ ВЛАШТУВАТИ ХВОРОГО НА ЛІКУВАННЯ У ШКІРЯНЕ ЧИ КАРДІОЛОГІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ ЖОВТНЕВОЇ ЛІКАРНІ.

ЗАЯВНИЦЯ СКАРЖИТЬСЯ НА ТЕ, ЩО В ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ (УРОЛОГІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ) В ЯКІЙ ЛЕЖИТЬ ЇЇ ЧОЛОВІК *** ЛІКАР ЯКИЙ ЙОГО ЛІКУЄ КАЖЕ, ЩО ЗАЯВНИЦЯ ПОВИННА ЗАПЛАТИТИ 100 ГРН. ЗА КОЖНИЙ ДЕНЬ ЛІКУВАННЯ. У ЗАЯВНИЦІ ТАКИХ ГРОШЕЙ НЕМАЄ.

МІЖ БУДИНКОМ ЗАЯВНИЦІ ТА КОРПУСОМ № 9 “ЖОВТНЕВОЇ” МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ НА ГОРІ НА ТЕРИТОРІЇ КОЛИШНЬОГО СПОРТИВНОГО МАЙДАНЧИКУ ПРОТЯГОМ 10-ТИ РОКІВ ЗНАХОДИТЬСЯ ЗВАЛИЩЕ СМІТТЯ, КУДИ ЗНОСИТЬСЯ БУДІВЕЛЬНЕ СМІТТЯ, ВІДХОДИ СФЕРИ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, ПОБУТОВЕ СМІТТЯ. МЕШКАНЦІ СКАРЖАТЬСЯ НА ТЕ, ЩО КОЛИ ЙДЕ ДОЩ АБО НАВЕСНІ ТАЄ СНІГ, ВОДИ 3 КОМПОНЕНТАМИ СМІТТЯ ІДУТЬ ДО НИХ У ДВІР. ВІД ЦЬОГО МЕШКАНЦІ ЗАЗНАЮТЬ НЕЗРУЧНОСТЕЙ. ПРОХАННЯ ДОПОМОГТИ ВИРІШИТИ ПИТАННЯ. // НА *** СИТУАЦІЯ НЕ ЗМІНИЛАСЯ.

*** ЗАЯВНИЦІ ЗРОБИЛИ ОПЕРАЦІЮ НА СЕРЦІ В ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ, АЛЕ ДУЖЕ ПОГАНО, ПІСЛЯ ЯКОЇ РОЗПОЧАЛАСЬ ВЕЛИЧЕЗНА КРОВОТЕЧА, ВНАСЛІДОК ЧОГО ПОЧОРНІЛО ТІЛО, ЗАЯВНИЦЯ ПОЧАЛА ДУЖЕ СИЛЬНО КАШЛЯТИ, ЗАДИХАТИСЬ, АЛЕ ЛІКАРІ НЕ МОЖЕ ВИЗНАЧИТИ 3 ЯКИХ ПРИЧИН. ВОНА ЗАПЛАТИЛА ЗА ОПЕРАЦІЮ 40 000 ГРН, А ЗАРАЗ РОБЛЯТЬ ПОДІБНІ ОПЕРАЦІЇ БЕЗКОШТОВНО. ПРОХАННЯ НАПРАВИТИ КОМПЕТЕНТНОГО ЛІКАРЯ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ.

ЧОЛОВІКОВІ ЗАЯВНИЦІ, ***-ВЕТЕРАНУ ВІЙНИ, В ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ *** ЗДІЙСНИЛИ ОПЕРАЦІЮ НА СЕРЦІ. ХІРУРГ-КАРДІОЛОГ *** ПОВІДОМИВ, ЩО КЛАПАН — БЕЗКОШТОВНИЙ, АЛЕ САМА ОПЕРАЦІЯ КОШТУЄ 400 ЄВРО. ЦЮ СУМУ ЗАЯВНИЦЯ СПЛАТИЛА. ТАКОЖ ЛІКАР СКАЗАВ, ЩО *** ВИПИШЕ ПАЦІЄНТА ДОДОМУ. АЛЕ Ж ЧИ МОЖЛИВО ВИПИСАТИ ЧОЛОВІКА ЧЕРЕЗ 8 ДІБ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ ПО ЗАМІНІ КЛАПАНА? ВІН У ТЯЖКОМУ СТАНІ І ПОТРЕБУЄ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ. ПРОХАННЯ: РОЗІБРАТИСЯ В СИТУАЦІЇ.

ГРОМАДЯНИН СКАРЖИТЬСЯ НА ТЕ ЩО В “ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ” № 1 ЙОМУ НАДАЛИ НЕ ДОСТОВІРНУ ДОВІДКУ. У ЗАЯВНИКА БУЛА ЧЕРЕПНО-МІЗКОВА ТРАВМА В 1990 РОЦІ, А В ДОВІДЦІ ЗАПИСАЛИ “ЗАГАЛЬНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ”. ГРОМАДЯНИН ПРОСИТЬ ЩОБ В ПЕНСІЙНЕ ПОСВІДЧЕННЯ ВНЕСЛИ ЩО ІНВАЛІДНІСТЬ НАДАЛИ ЧЕРЕЗ ЧЕРЕПНО-МІЗКОВУ ТРАВМУ А НЕ ЧЕРЕЗ ЗАГАЛЬНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ.

ГРОМАДЯНКА ПРОСИТЬ ЩОБ ЇЇ ПРИЙНЯЛИ ДО ЛІКАРНІ ПО ВУЛИЦІ БОГАТИРСЬКА, 7 НА ЛІКУВАНЯ ШКІРИ. ЗАВІДУЮЧИЙ ЛІКАРНІ ВІДМОВИВ, ОСКІЛЬКИ ЗА СЛОВАМИ ЗАЯВНИЦІ, “БОЇТЬСЯ ЩО ВОНА В ЦІЙ ЛІКАРНІ ПОМРЕ”. ГРОМАДЯНКА ПРОХОДИЛА КУРС ЛІКУВАННЯ У “ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ”, АЛЕ КРІМ ДИМЕДРОЛОВОЇ МАЗІ ЇЙ НІЧОГО НЕ ВИПИСУВАЛИ. ПРОХАННЯ ДОПОМОГТИ.

ЗАЯВНИК ЗВЕРНУВСЯ У ЖОВТНЕВУ ЛІКАРНЮ (УРОЛОГІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ), ДЕ ЛІКАРІ ВЗЯЛИ ВСІ АНАЛІЗИ НА ОБСТЕЖЕННЯ. ПО РЕЗУЛЬТАТАМ АНАЛІЗІВ ЗАЯВНИКОВІ ПОТРІБНА ОПЕРАЦІЯ МОЧИТОЧНИКА. АЛЕ ЛІКАР *** ВИПИСАВ ЗАЯВНИКА З ЛІКАРНІ І ВІДМОВИВСЯ ВИСЛУХОВУВАТИ. ПРОХАННЯ ВЖИТИ ЗАХОДІВ.

ЗАЯВНИЦЯ *** ЗВЕРНУЛАСЬ ДО ЖОВТНЕВОЇ ЛІКАРНІ 3 ДІАГНОЗОМ ФУРУНКУЛ НОСА. ЛІКАР, ЯКИЙ ЇЇ ОГЛЯНУВ, НАПРАВИВ ЇЇ НА ТЕРМІНОВУ ГОСПІТАЛІЗАЦІЮ, АЛЕ ЗАВІДУВАЧ ЛОР-ВІДДІЛЕННЯМ І ЧЕРГОВИЙ ЛІКАР ВІДМОВИЛИСЬ ЇЇ ЛІКУВАТИ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО У НЕЇ АЛЕРГІЯ НА МЕД. ПРЕПАРАТИ.

ЗАЯВНИЦЯ ПРОХОДИТЬ ЛІКУВАННЯ У ЖОВТНЕВІЙ ЛІКАРНІ: КАРДІОЛОГІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ, ( 5 КОРПУС) ПАЛАТА № *** . У ПАЛАТАХ ТА ТУМБОЧКАХ ЖИВУТЬ ТАРГАНИ. ПРОХАННЯ НАВЕСТИ ПОРЯДОК.

Дійшло до того, що не давно у Центральній лікарні клінічний випадок призвів до смерті пацієнта.

У лікарні можна побачити не тільки корупцію, а й розбиті під’їзди, напіваварійні корпуси, палати у котрих давно не було ремонту, навіть косметичного. Колишнє керівництво лікарні “переселило” “швидку допомогу” у підвал одного з корпусів, де екстрена служба працює й досі. Ремонту потребують відділення нейрохірургії, гінекології, шкірно-венерологічне відділення, неврології, офтальмології (недавно мер Черновецький з київського бюджету вимушений був терміново виділив для лікарні біля 10-ти мільйонів гривень на розв’язання цих проблем).

Цю картину реальності у Центральній лікарні намалювало життя за роки правління сімейства зовсім НЕ БІДНИХ лікарів-керівників. Це саме життя колись приютило у лікарні: касу ПриватБанку, суб’єкта підприємницької діяльності Щеглюк В. Г., Київську філію ЗАТСП “Галінстрах”, комерційну клініку Гонгальского (там тільки консультація професора коштує 430 грн.), мале приватне підприємство “СИНТЕЗ” та інші цікаві бізнес структури.

Як НЕ БІДНІ лікарняну земельку збирались “освоїти”

2002 року (початок “освоєння”) – керівництво лікарні уклало договір з двома бізнес структурами, типу, ті побудують нову поліклініку, господарський блок та патологоанатомічне відділення. А взамін лікарня віддасть їм під забудову кілька гектарів своєї землі. Бізнес структури запланували, що на цих землях зведуть два житлові будинки, офісний центр і підземні парковки. ЗАТ “Українська промислово-інвестиційна корпорація “Проміндустрія” (інвестор забудови ЗАТ “Метрика”) та ТОВ “Фінансово-будівельна компанія “Еліта-центр” (вона пізніше продасть Проміндустрії свої права на забудову) підписали угоду з лікарнею. 2003-го рішенням Київської міської ради (за підписом Омельченка) узаконили ці домовленості. У 2004 корпус поліклініки знесли, але до сих пір нічого не побудували, зараз там чудовий пустир.

Кілька гектарів туди, кілька гектарів сюди. Землі багато – чому б і ще комусь не «відати»?

2005 р. (за часів Омельченка) – Київрада передає товариству з обмеженою відповідальністю „Білдінг Ко ЛТД”, із подальшим їх знесенням на вулиці Пушкінській, 22-а (дев’ять корпусів загальною площею 3130 кв. м.) Центральної лікарні. Також мали щось побудувати, типу для лікарні. Зрозуміло, хто увесь час ініціативу проявляє? – Голова сімейства далеко НЕ БІДНИХ людей. Але ні хто з бізнес структур для лікарні нічого не будував, чогось чекали? – Ще землі?! А потім коли все затихне – можна й тишком нишком…

Однак, блок Черновецького ініціює відміну земельних рішень Київради (часів Омельченка). Але п’яні робітники продовжують рити траншеї для комунікацій…

Лікарняна “комерція”

Писати багато не доводиться, ось чого вартий один із багатьох прикладів наведений за інформацією Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України:

(Друкується мовою оригіналу, без конфіденційних даних)

У ГРУДНІ 2003 РОКУ СЛІДЧИМ УПРАВЛІННЯМ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МВС УКРАЇНИ В М. КИЄВІ ЗА МАТЕРІАЛАМИ СПІВРОБІТНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ ПОРУШЕНО КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ ЗА СТ.190 Ч.3 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. ПРИВОДОМ ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ СТАВ ФАКТ ЗАВОЛОДІННЯ ГРОШОВИМИ КОШТАМИ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ ВІДДІЛЕННЯ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ МІСЬКОЇ КЛІНІЧНОЇ ЛІКАРНІ М. КИЄВА. ЗГІДНО РЕЗУЛЬТАТІВ РОЗСЛІДУВАННЯ, ОБВИНУВАЧЕННЯ ПРЕД’ЯВЛЕНЕ ЧОТИРЬОМ ПРАЦІВНИКАМ ВІДДІЛЕННЯ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ.

У ПОДАЛЬШОМУ СТОСОВНО КОЖНОГО ФІГУРАНТА МАТЕРІАЛИ БУЛИ ВИДІЛЕНІ В ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ ТА У ЛИПНІ 2004 РОКУ ДІЇ ОБВИНУВАЧЕНИХ ПЕРЕКВАЛІФІКОВАНО НА ТІ, ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ОЗНАКИ Ч.1 СТ.184 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

НАПРИКІНЦІ 2004 РОКУ КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ НАПРАВЛЕНІ ДО СУДУ, ДЕ Й БУЛИ РОЗГЛЯНУТІ.

Керувала й керує відділенням променевої діагностики Наталя Макомела (також, така собі, дружина одного з колишніх керівників медичної галузі – Романа Макомели). Загалом інші відомства також, проводили перевірки у лікарні, але гроші, гроші і знову гроші…

Обладнання лікарні, апартаменти класу “люкс” і судова тяганина

2007 р. (наш час) – спеціальна комісія виявила цілу низку порушень: залишки коштів, передбачених для придбання медикаментів, накопичувались у лікарні понад 6 місяців (за інструкцією не більше 1 місяця); у приймальному відділенні хірургії Центральної міської клінічної лікарні вимагали плату за такі послуги, як зняття пов’язки, зняття швів, гнійну перев’язку, тощо; були виявлені факти недбалого ставлення до дорогого обладнання. А в одному з приміщень лікарні знайшлись шикарні апартаменти (з окремим виходом у двір, із шкіряним м’яким куточком «Париж», холодильником «ARGO», заповненим посудом сервантом, бенкетним столом, відеотехнікою, кондиціонером та автономною системою опалення) – двокімнатний люкс, що складається з передпокою, ванної кімнати, туалету та стаціонарної кухні. У лікарні знайшлось обладнання, яке коштує від двох із половиною, аж до тринадцяти мільйонів грн., а термін експлуатації розрахований на 15 – 20 років. Але чомусь, за кілька років, техніка вийшла з ладу і тепер висить на балансі! Можливо це, якесь застаріле чи списане обладнання, а нове, куплене за наш рахунок, “віддали” комерційним фірмам? Навколо Центральної лікарні уже був раніше скандал з обладнанням, тоді з ядерно-магнітним резонансним томографом вартістю у шістсот тисяч грн. Крім того, ще раніше близько семи мільйонів гривень були освоєні під час керівництва БІДНОГО.

Київська влада, реагує – і на решті, звільняє з посади головного лікаря Центральної міської клінічної лікарні Валентина БІДНОГО (за грубі фінансові порушення та бездіяльність). Але перед звільненням Валентином БІДНИМ було покладено обов’язки головного лікаря на свою мачуху Аллу ПЕШКО (батько ж його призначив, треба значить естафету передавати). Тоді колектив центральної лікарні звертається до начальника Головного управління охорони здоров’я з проханням призначити їм іншого керівника. Головне управління призначило виконувати обов’язки головного лікаря іншу людину. Однак, Алла ПЕШКО подала до суду. Потім ще раз подала, і ще раз – так почалася судова тяганина.

Світло ж на можливі тіньові оборутки керівництва лікарні міг би пролити Іван Кокодзей (завгосп Центральної лікарні), однак він зник перед початком перевірки. Іван Кокодзей — 20 років (!) обіймав посаду заступника головного лікаря з технічної частини Центральної міської клінічної лікарні, був чудовим плавцем і спортсменом.

“Кінці” у воду…

Як повідомила міліція Оболонського району столиці, труп Івана Кокодзея знайшли у затоці річки Дніпро з рубленою раною грудної клітини та відрізаною рукою. За висновком експерта — смерть настала у результаті потоплення у воді.

Сергій Плужник, спеціально для ХРЕЩАТИКА

P.S. Згадав за матеріал, бо учора побачив, як палко зас. міністра МОЗ України пан Бідний відстоює вакцинацію “від кору та краснухи”.



Источник: “https://ord-ua.com/2008/06/11/simejnij-pidryad-chi-medichna-mafiya/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя